r13project.ru
–еферати, курсов≥ та дипломн≥ роботи
√оловна arrow «емлезнавство arrow ≤сторична геолог≥€ (Ћекц≥њ) arrow «агальн≥ в≥домост≥ про корисн≥ копалини ≥ њх типи.
26.05.2018
ѕлатн≥ роботи
–еферати
 урсов≥
ƒипломн≥
ќнлайн б≥бл≥отека п≥дручник≥в
Ѕ≥олог≥чн≥ науки
¬алеолог≥€
≈колог≥€
≈коном≥чн≥ науки
≈тика та естетика
«емлезнавство
≤стор≥€
Ћ≥тературознавство
ѕедагог≥ка
ѕравознавство
ѕсихолог≥€
—оц≥альна робота
 орисн≥ матер≥али
Ѕ≥ограф≥њ
–озробки урок≥в
—татт≥
 нопки


«агальн≥ в≥домост≥ про корисн≥ копалини ≥ њх типи.

«агальн≥ в≥домост≥ про корисн≥ копалини ≥ њх типи.

       орисною копалиною  називаЇтьс€ природне м≥неральне  утворенн€, €ке використовуЇтьс€ в господарськ≥й д≥€льност≥ людини безпосередньо або п≥сл€ певноњ переробки.  Ќа р≥зних  етапах  розвитку продуктивних сил  людство  використовувало  €к  корисн≥  копалини р≥зн≥ м≥неральн≥ агрегати. “ак, останн≥ми дес€тил≥тт€ми у зв'€зку ≥з розвитком  атомноњ  енергетики ц≥нною корисною копалиною стали сполуки урану та ≥нших рад≥оактивних елемент≥в, €к≥ ще на початку стол≥тт€ корисними копалинами не вважалис€.  « ≥ншого боку, ц≥лий р€д г≥рських пор≥д,  €к≥ м≥ст€ть у своЇму  склад≥  певн≥  х≥м≥чн≥ елементи, на  даному  етап≥  не використовуютьс€.  ќднак з ростом техн≥чних можливостей сусп≥льства вони можуть стати корисними копалинами в майбутньому.  “ак,  скаж≥мо, гран≥ти у даний час використовуютьс€ переважно €к буд≥вельний та декоративний матер≥ал, в той же час, за п≥драхунками ќ.ѕ.¬иноградова в 1 км3  гран≥тноњ маси м≥ститьс€ в тоннах:  н≥об≥ю - 84000,  м≥д≥ - 250000,  л≥т≥ю  - 112000, урану - 10000,  олова - 6000, мол≥бдену - 25000, золота - 12.
      ” вченн≥  про  корисн≥ копалини широко використовуЇтьс€ таке пон€тт€, €к  руда,   тобто  твердий  м≥неральний  агрегат  з  таким вм≥стом корисних компонент≥в, €к≥ робл€ть економ≥чно доц≥льним њх видобуток при сучасному  р≥вн≥  матер≥ального  виробництва.  Ќайчаст≥ше рудами називають метал≥чн≥ корисн≥ копалини, але останн≥м часом зм≥ст цього пон€тт€ розширивс€ (наприклад, агроном≥чн≥ руди включають так≥ неметал≥чн≥ сполуки €к апатит, сильв≥н≥т ≥ ≥н.).
       орисн≥ копалини,  добут≥ з надр, стають  м≥неральною сировиною.      –озр≥зн€ють три  типи  корисних  копалин:  метал≥чн≥,  неметал≥чн≥ ≥ горюч≥.
      ” свою чергу,  серед метал≥чних корисних копалин вид≥л€ють 6 груп (за класиф≥кац≥Їю ћ.ј.Ѕиховера, 1967):
      1. –уди чорних ≥ легуючих метал≥в  (руди  зал≥за,  марганцю,   хрому, титану,   ванад≥ю,  н≥келю,  кобальту,  вольфраму,   мол≥бдену, циркон≥ю, танталу, н≥об≥ю).
      2. –уди кольорових метал≥в (руди м≥д≥, свинцю, цинку, олова,   ртут≥, сурми, миш'€ку ≥ ≥н.).
      3. –уди легких метал≥в (руди алюм≥н≥ю,  магн≥ю,  л≥т≥ю,  берил≥ю).
      4. –уди благородних метал≥в (золото, ср≥бло, платина).
      5. –уди р≥дк≥сних ≥ розс≥€них метал≥в (руди  ≥нд≥ю,  кадм≥ю,   селену, телуру,  гал≥ю,  тал≥ю, сканд≥ю, цез≥ю, герман≥ю,   гафн≥ю, руб≥д≥ю ≥ ≥н.).
      6. –уди рад≥оактивних метал≥в (руди рад≥ю, тор≥ю, урану).
 Ќеметал≥чн≥ корисн≥ копалини под≥л€ють на:
      1) х≥м≥чну  ≥ агроном≥чну сировину (м≥неральн≥ сол≥,  с≥рка,   фосфорити, апатити, г≥пс, м≥неральн≥ п≥гменти, борати);
      2) технолог≥чну  сировину - флюси ≥ вогнетриви (вапн€к,  долом≥т, кварцит, вогнетривк≥ глини, флюорит, магнезит);
      3) буд≥вельн≥  матер≥али  (глини,  п≥ски,  п≥сковики,  г≥пс, анг≥дрит, магматичн≥ ≥ метаморф≥чн≥ породи);
      4) ≥ндустр≥альну  сировину  (алмази,  азбест,  граф≥т, п'Їзокварц, слюди, ≥сландський шпат, тальк);
      5) дорогоц≥нн≥  та декоративн≥ камен≥ (агат,  гранати,  аметист, опал, смарагд, малах≥т, нефрит, чароњт та ≥н.).
       √орюч≥  корисн≥  копалини - це торф, буре ≥ кам'€не вуг≥лл€, горюч≥ сланц≥, нафта ≥ газ.
       ¬ажливою корисною копалиною Ї вода (питна,  техн≥чна,  м≥неральна).
       –одовище корисних копалин -  це д≥л€нка земноњ кори,  на €к≥й внасл≥док певних  геолог≥чних  процес≥в  в≥дбулось  нагромадженн€ м≥неральноњ речовини, €ка за к≥льк≥стю, €к≥стю ≥ умовами зал€ганн€ придатна дл€ промислового використанн€.  ƒр≥бн≥ скупченн€  корисних копалин  у  надрах,  €к≥ за к≥льк≥стю корисноњ копалини не в≥дпов≥дають пон€ттю родовищ, називають рудопро€вами
      ѕри характеристиц≥ родовищ корисних копалин застосовують таке пон€тт€,  €к  кондиц≥€  (умова, вимога). ѕоказники кондиц≥й - це м≥н≥мальний промисловий вм≥ст корисного компонента в руд≥, запаси корисноњ копалини у родовищ≥, г≥рничогеолог≥чн≥ параметри родовищ (потужн≥сть, максимальна  глибина  зал€ганн€ рудного т≥ла,  вм≥ст шк≥дливих дом≥шок тощо).   ондиц≥њ м≥н€ютьс€ з часом, тобто залежать в≥д р≥вн€ розвитку продуктивних сил.  “ак, наприклад, €кщо на початку ’≤’ стол≥тт€ розробл€лись м≥дн≥ руди ≥з вм≥стом 10% м≥д≥, то зараз  промисловими  вважаютьс€ поклади ≥з вм≥стом м≥д≥ у руд≥ 0,4-0,5%.
       ≥льк≥сть корисноњ  копалини в даному родовищ≥ називають  запасами . ѕри цьому запаси дл€ родовищ р≥зних корисних копалин  можуть бути найр≥зноман≥тн≥шими. Ќаприклад, дл€ кам'€ного вуг≥лл€ - це дес€тки ≥ сотн≥ м≥льйон≥в тонн, дл€ зал≥зних руд - сотн≥ тис€ч тонн, дл€ золота - к≥лограми ≥ т.д.  «а запасами родовища под≥л€ють на дуже велик≥, або ун≥кальн≥, велик≥, середн≥, др≥бн≥ ≥ дуже др≥бн≥.
      «апаси класиф≥кують на групи ≥  категор≥њ.  “ак,  за  господарським призначенн€м њх под≥л€ють на дв≥ групи:  балансов≥  запаси, тобто запаси родовищ, €к≥ на даний час економ≥чно виг≥дно використовувати ≥  забалансов≥ , тобто запаси, €к≥ можуть експлуатуватись в майбутньому.
       атегор≥њ запас≥в  встановлюютьс€  у  залежност≥ в≥д ступен€ розв≥даност≥ родовища,  вивченн€  його  г≥рничогеолог≥чних  умов, €кост≥ руди. ƒл€ оц≥нки твердих корисних копалин користуютьс€ чотирма категор≥€ми:  ј,  ¬,  — 41  ≥ — 42 .  р≥м того вид≥л€ють ще прогнозн≥ або  геолог≥чн≥  запаси.  ƒо категор≥њ ј в≥днос€ть повн≥стю (детально) розв≥дан≥ запаси,  до категор≥њ ¬ - запаси в основному вивчен≥, — 41   - вивчен≥ у загальних рисах (в≥рог≥дн≥),  — 42  - попередньо вивчен≥ (чи можлив≥).  «апаси категор≥й ј+¬+— 41  служать основою дл€   проектуванн€   та  буд≥вництва  г≥рничих  п≥дприЇмств (кар'Їр≥в, рудник≥в,  шахт тощо),  запаси категор≥њ — 42  - можливим резервом родовища. ѕрогнозн≥ запаси вказують на перспективи ви€вленн€ промислових запас≥в та  визначають  доц≥льн≥сть  постановки пошукових роб≥т.
      ” практичн≥й д≥€льност≥ геологи користуютьс€  класиф≥кац≥€ми родовищ за њх генезисом.  ™ ц≥лий р€д таких класиф≥кац≥й, розроблених у  р≥зний  час  американськими,   н≥мецькими,   рос≥йськими досл≥дниками (¬.Ћ≥ндгрен,  ѕ.Ќ≥ггл≥,  √.Ўнейдерхен,  ¬.ќ.ќбручев, ѕ.ћ.“атаринов, ¬.≤.—мирнов ≥ ≥н.).

¬с≥ опубл≥кован≥ на сайт≥ матер≥али належать њх авторам. ћатер≥али розм≥щено виключно дл€ ознайомленн€.  оп≥юванн€ та використанн€ ≥нформац≥њ суворо заборонено.

 
< ѕопередн€   Ќаступна >
 
јвторськ≥ реферати, курсов≥ та дипломн≥ роботи. ќнлайн б≥бл≥отека п≥дручник≥в.
r13project.ru © 2018
–Ъ—Г–њ–Є—В—М –і–Є–њ–ї–Њ–Љ –і–Њ–Ї—В–Њ—А–∞ –љ–∞—Г–Ї

–Ъ—Г–њ–Є—В—М –і–Є–њ–ї–Њ–Љ –≤ –Ф–Ј–µ—А–ґ–Є–љ—Б–Ї–µ

–Ъ—Г–њ–Є—В—М –і–Є–њ–ї–Њ–Љ –≤ –Ш—А–Ї—Г—В—Б–Ї–µ