r13project.ru
–еферати, курсов≥ та дипломн≥ роботи
√оловна arrow —татт≥ arrow –ел≥г≥€ arrow ¬≤ƒ–ќƒ∆≈ЌЌя ” –јѓЌ—№ ќѓ ј¬“ќ ≈‘јЋ№Ќќѓ ѕ–ј¬ќ—Ћј¬Ќќѓ ÷≈– ¬» ( ќЌ÷≈ѕ÷≤я ј–’»™ѕ»— ќѕј ≤Ћј–≤ќЌј)
21.11.2018
ѕлатн≥ роботи
–еферати
 урсов≥
ƒипломн≥
ќнлайн б≥бл≥отека п≥дручник≥в
Ѕ≥олог≥чн≥ науки
¬алеолог≥€
≈колог≥€
≈коном≥чн≥ науки
≈тика та естетика
«емлезнавство
≤стор≥€
Ћ≥тературознавство
ѕедагог≥ка
ѕравознавство
ѕсихолог≥€
—оц≥альна робота
 орисн≥ матер≥али
Ѕ≥ограф≥њ
–озробки урок≥в
—татт≥
Ћ≥чильник


¬≤ƒ–ќƒ∆≈ЌЌя ” –јѓЌ—№ ќѓ ј¬“ќ ≈‘јЋ№Ќќѓ ѕ–ј¬ќ—Ћј¬Ќќѓ ÷≈– ¬» ( ќЌ÷≈ѕ÷≤я ј–’»™ѕ»— ќѕј ≤Ћј–≤ќЌј)

”ƒ  378.4 (475)

“имоф≥й ћ≥ненко,
доктор ф≥лософ≥њ, теолог≥њ
(¬≥нн≥пег,  анада)

¬≤ƒ–ќƒ∆≈ЌЌя ” –јѓЌ—№ ќѓ ј¬“ќ ≈‘јЋ№Ќќѓ ѕ–ј¬ќ—Ћј¬Ќќѓ ÷≈– ¬» ( ќЌ÷≈ѕ÷≤я ј–’»™ѕ»— ќѕј ≤Ћј–≤ќЌј)

–озгл€даютьс€ принципи та основн≥ положенн€ щодо автокефал≥њ ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви арх≥Їпископа ≤лар≥она.

   •рунтувалась вона на "украњнськ≥й рац≥њ". ¬ладику ≤лар≥она ще перед арх≥Їрейською х≥ротон≥Їю знали €к в≥домого украњнського церковного д≥€ча. ≤дењ та переконанн€ вм≥в поширювати серед своњх прихильник≥в ≥ опонент≥в. ѕо р≥зних м≥стах мав гуртки симпатик≥в. ≤з початком Ќ≥мецько-сов'Їтськоњ в≥йни почав уст≥йнювати свою концепц≥ю: в ’олм≥, кр≥м ƒуховноњ  онсистор≥њ, засновано ще й “овариство православних украњнських богослов≥в, јрхиЇпископську –аду та ™парх≥€льне церковне братство (до €ких входили майже т≥ сам≥ особи). ”станови ц≥ творили об'Їднанн€, з €кого поширювалис€ ≤лар≥онов≥ ≥дењ й переконанн€. ќсобливо щодо пропагуванн€ його концепц≥њ про в≥дродженн€ ”крањнськоњ јвтокефальноњ ѕравославноњ ÷еркви. ”же 8 серпн€ 1941-го на зборах “овариства православних украњнських богослов≥в (очолював архиЇп. ≤лар≥он) заслухано постанову презид≥њ “овариства про справу в≥дродженн€ ѕравославноњ ÷еркви в ”крањн≥; документ цей прийн€то €к оф≥ц≥йну позиц≥ю “овариства. “ак започаткувалось формуванн€ самоњ концепц≥њ архиЇп. ≤лар≥она. ¬≥д самого початку в ≤лар≥онов≥й концепц≥њ утверджувалась вимога: ”крањнська ѕравославна ÷ерква маЇ бути автокефальною ≥ з патр≥аршим устроЇм. ƒл€ впор€дкуванн€ церковного житт€ нараз≥ передбачувавс€ јдм≥н≥стратор; ним мав стати той, хто своЇю дотепер≥шньою працею й переконанн€ми ви€вив свою любов до народу. Ќа думку “овариства, "найдостойн≥шим кандидатом на становище јдм≥н≥стратора серед ус≥х Їпископ≥в-украњнц≥в" Ї архиЇп. ≤лар≥он: у провод≥ "мають бути св≥дом≥ украњнц≥, що не запл€мили своЇњ чести вислугою перед пол€ками чи москал€ми". „ерез тиждень, 14 серпн€ 1941 р., в≥дбулос€ зас≥данн€ јрх≥Їпископськоњ –ади п≥д головуванн€м архиЇп. ≤лар≥она. ¬елику увагу надано церковному станов≥ в ”крањн≥. ” р≥шенн≥ зазначалось: "1) приЇднатис€ до прийн€тоњ 8. VIII. ц. р. “овариством ѕравославних ”крањнських Ѕогослов≥в постанови в справ≥ в≥дродженн€ ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви; 2) нав'€зати контакт з украњнськими Їпископами на ¬олин≥; 3) вислати делегац≥ю до н≥мецьких компетентних чинник≥в у  раков≥ й Ѕерл≥н≥ в ц≥л€х правдивого висв≥тленн€ потреб ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви; 4) домагатис€ дозволу на виданн€ в ’олм≥ украњнського пер≥одичного органу".
   ƒл€ архиЇп. ≤лар≥она важливим однак ставало те, аби (на в≥дм≥ну в≥д попереднього державотворчого пер≥оду – уенер≥вського) ÷ерква тепер змогла зайн€ти належне њй м≥сце. “ому найпершим завданн€м ставилось питанн€ про в≥дносини ÷еркви ≥ ƒержави. ѕравославна ÷ерква мала вз€ти належну участь у в≥дбудов≥ украњнськоњ державност≥. ѕередбачалос€, що державною рел≥г≥Їю стане православна в≥ра. ƒержавн≥ закони зобов'€зан≥ будуть обер≥гати њњ в≥д зневаги. ”крањнський народ, що вир≥с ≥ виховувавс€ п≥д комун≥стичним режимом, навертати до в≥ри батьк≥в може "т≥льки православне украњнське духовенство. ќстер≥гаЇмо духовенство ≥нших визнань, що коли б ≥ вони втручалис€ в справу наверненн€, то це викликало б в ”крањн≥ таку рел≥г≥йну боротьбу, €ка сильно пошкодить незалежност≥ ”крањни". √лавою ”крањнськоњ ƒержави може бути т≥льки особа, глибоко прос€кнута рел≥г≥йними й ≥сторичними украњнськими традиц≥€ми ≥ "т≥льки православноњ в≥ри". ¬ ”р€д≥ – окреме "ћ≥н≥стерство ¬≥роспов≥данн€", на чол≥ €кого маЇ "бути т≥льки особа православного в≥ровизнанн€. ћ≥н≥стерство ¬≥роспов≥дань не може бути призначене без попереднього порозум≥нн€ з ѕершо≥Їрархом ”крањнськоњ ÷еркви. ¬с≥ постанови ћ≥н≥стерства (принципового чи важливого характеру) набирають правноњ сили лишень п≥сл€ згоди на них ѕершо≥Їрарха". ѕро церковний устр≥й дал≥ зазначалось: в≥н "мусить бути соборноправний", а ÷ерква — автокефальною, "цебто незалежною н≥ в≥д €коњ ≥ншоњ ÷еркви". „ерез те в ћемор≥€л≥ висловлювалось домаганн€, щоб державна ≥ церковна влади негайно приступили до канон≥чного оформленн€ ÷еркви в ”крањн≥ перед ÷аргородським ѕатр≥архом. јби розпочати в≥дродженн€ ÷еркви на територ≥њ, де упродовж двох дес€тил≥ть велос€ планове винищенн€ њњ, ћемор≥€л вважав, що "двигнути ц≥лий т€гар в≥дбудови ѕравославноњ ”крањнськоњ ÷еркви не зможе саме украњнське духовенство, що вийшло з-п≥д сов≥тського €рма, — треба йому сильноњ допомоги, треба досв≥дчених кер≥вник≥в". ѕершо≥Їрарха ”крањнськоњ ÷еркви не призначатиме ”р€д, а вибиратиме ÷ерква. “ому —обор ’олмськоњ Їпарх≥њ своЇю 54-ою ухвалою звернувс€ до ѕочањвського —обору ™пископ≥в, зазначивши: в≥н (—обор) "Їдиними устами ≥ одним серцем вважаЇ, що ¬сеукрањнську нашу ÷еркву мусить очолити т≥льки людина з дуже високим авторитетом, людина високих христи€нських ≥ нац≥онально-украњнських чеснот, загальнов≥дома й випробувана з≥ своЇњ довгол≥тньоњ, чесноњ й самов≥дданоњ прац≥ на користь ”крањнського Ќароду. “акою людиною серед ус≥х сучасних украњнських Їпископ≥в Ї наш јрхиЇпископ ≤лар≥он (ќг≥Їнко), €кого ™парх≥€льний —обор одноголосне вважаЇ за першого кандидата на  ињвську ћитропол≥ю". «а початкову ≤лар≥онову концепц≥ю в≥дновленн€ ѕравославноњ ÷еркви в ”крањн≥ треба вважати "ћемор≥€л про майбутн≥й устр≥й ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви" в≥д 31 серпн€ 1941-го за п≥дписом трьох холмських Їпарх≥€льних установ — "найб≥льших церковних установ ус≥Їњ ”крањни". ћемор≥€л за≥мпонував украњнським церковним ≥ пол≥тичним д≥€чам: в ньому побачили вони в≥дображенн€ патр≥отичних спод≥вань на здобутт€ украњнськоњ державност≥.  расномовним був його початок: "сучасн≥ под≥њ змушують увесь ”крањнський Ќарод приступити до зд≥йсненн€ своњх давн≥х в≥кових мр≥й ≥ бажань. Ѕ≥льшовицьк≥ кайдани спадають з ”крањни. Ќезабаром прийде спок≥йна прац€ на пол≥ в≥дродженн€ ”крањнськоњ Ќац≥њ". ѕ≥дставою в≥дбудови украњнськоњ державност≥ ставала тут знову саме ѕравославна ÷ерква, – зг≥дно ≥з багатов≥ковою традиц≥Їю. ”с≥ церковн≥ ор≥Їнтац≥њ, що д≥€ли тод≥ в ”крањн≥ (головно три ÷еркви – "тихон≥вська", "живоцерк≥вська" ≥ "липк≥вська"), мусили зл≥кв≥дуватись, а зам≥сть них мала створитис€ одна – ”крањнська јвтокефальна ѕравославна ÷ерква. ”крањнський ѕатр≥€рхат складавс€ б ≥з к≥лькох ћитропол≥й –  ињвськоњ, ’арк≥вськоњ, ѕолтавськоњ, ¬олинськоњ, ’ерсонськоњ, „ерн≥г≥вськоњ та ≥нших, а —обор ™пископ≥в – з 20–25 Їпископ≥в. ƒуховенство, €кого не знищила комун≥стична влада ≥ котре залишилос€ ще "в —ов≥тах, так обезсилено, що тепер мало здатне до великоњ напруженоњ творчоњ прац≥ на пол≥ повноњ в≥дбудови й розбудови нашоњ ÷еркви". “ому на нього не можна покладати над≥ю. Ќа думку автор≥в, треба створити ѕравославну м≥с≥ю з≥ св≥домих украњнських св€щеник≥в, €к≥ працювали б на терен≥, орган≥зуючи нижч≥ параф≥€льн≥ кл≥тини та деканати. Ќайб≥льшим ≥ найважлив≥шим центром украњнського церковного житт€ називавс€ ’олм: перебували ж там високоосв≥чен≥ й д≥€льн≥ душпастир≥. "“овариство ”крањнських ѕравославних Ѕогослов≥в постановило в≥ддати вс≥ своњ сили на належне в≥дродженн€ церковнорел≥г≥йного житт€ ”крањнського Ќароду на теренах, зв≥льнених в≥д б≥льшовик≥в, ≥ дати потр≥бне число св€щеник≥в дл€ ƒуховноњ ћ≥с≥њ. ћали в≥дновити працю ≥ т≥ ≥нституц≥њ, котр≥ ≥снували за дореволюц≥йних час≥в (передус≥м, йшлос€ про чолов≥ч≥ й ж≥ноч≥ монастир≥, ≥з ченц€ми ≥ черниц€ми не нижче в≥д середньоњ осв≥ти, котр≥ б ≥ навчали при монастирських р≥зних школах. ÷ерква взагал≥ д≥ставала право на своњ власн≥ школи — висок≥, середн≥ й початков≥ (дл€ хлопц≥в ≥ д≥вчат). ѕередбачалось поверненн€ церковно-монастирських земель й споруд, а св€щено- й церковнослужител€м — часткове державне утриманн€ з виплатою (у форм≥ дотац≥йн≥й) третини реального прожиткового р≥вн€.
   « ≤лар≥оновоњ концепц≥њ виходило: ”крањнська ÷ерква, хоч зв≥льнена в≥д залежност≥ ћосковськоњ ÷еркви, але й дал≥ узалежнюЇтьс€ в≥д ¬селенськоњ ÷еркви. “ут ≥Їрарх ≥з ’олма покликувавс€ на згаданий «акон про автокефал≥ю, котра через б≥льшовицьку агрес≥ю не встигла отримати благословенн€ з  онст€нтинопол€". јвтор "ѕравно-канон≥чного ви€сненн€" мету написанн€ подав у висновков≥: "ќсь тому ”крањнський ”р€д новопосталоњ ”крањни, €к св≥тський, так духовний, повинен буде негайно конче звернутис€ до ÷аргородського ѕатр≥€рха з синовним проханн€м, €к то зробив був свого часу й ур€д бувшоњ ѕольщ≥, поблагословити автокефал≥ю ”крањнськоњ ÷еркви. ÷е — Їдиний канон≥чний шл€х набути правну автокефал≥ю дл€ нашоњ ÷еркви, бо ≥накше њњ чекатиме дол€ ÷еркви Ѕолгарськоњ, що й тепер ще не визнана ÷аргородом. ¬с≥ ≥нш≥ шл€хи – неканон≥чн≥". јрх≥Їпископ ≤лар≥он, €к ≥ багато ≥нших, в≥рив, що з приходом н≥мц≥в постане самост≥йна украњнська держава, а в незалежн≥й держав≥ буде ≥ автокефальна ÷ерква. ≤лар≥оновою концепц≥Їю спочатку захопилис€ широк≥ кола украњнських громадських та церковних д≥€ч≥в: вона ≥мпонувала њхн≥м мр≥€м бачити в≥льну ”крањну, а в н≥й — автокефальну ÷еркву. « цього й починавс€ громадський рух за ”крањнську јвтокефальну ѕравославну ÷еркву без входженн€ в церковно-канон≥чн≥ справи чи тогочасну пол≥тичну ситуац≥ю. јле п≥зн≥ш≥ уточненн€ ≤лар≥оновоњ концепц≥њ (особливо щодо об'Їднавчих зусиль за автокефал≥ю) украњнськ≥ церковн≥ д≥€ч≥ й патр≥отичне громад€нство, головно на ¬олин≥, не прийн€ли, погоджуючись в≥д початку лишень на унезалежненн€ ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви ≥з «аконом ”р€ду ”Ќ– в≥д 1 с≥чн€ 1919 р. ѕроте змаганн€ за автокефал≥ю вони прийн€ли на засадах —обору ”јѕ÷ 1921-го, на €кому ви€вилась "боротьба нац≥онально-рел≥г≥йного духу" без уваги на канон≥чн≥сть чи благодатн≥сть поставленн€ т≥Їњ ≥Їрарх≥њ. „астина украњнського громадського й пол≥тичного проводу, покликуючись на непевн≥сть обставин, не радила кидатись у вир "рожевих" мр≥й (в пол≥тичному ≥ церковному житт≥). “ому, головно на ¬олин≥, панувала розгублен≥сть, за €кою концепц≥Їю церковного в≥дродженн€ йти: виконувати розпор€дженн€ митр. ƒ≥он≥с≥€ чи змагатис€ за ”крањнську јвтокефальну ѕравославну ÷еркву, що реально унезалежнювалась в≥д ћоскви ≥ ¬аршави.

   ћатер≥ал над≥йшов до редакц≥њ 5.11.2001 р.

ћиненко “. ¬озрождение ”краинской јвтокефальной ѕравославной ÷еркви (концепци€ архиепископа »ллариона).
–ассматриваютс€ принципы и положени€ архиепископа »ллариона, касающиес€ автокефалии ”краинской ѕравославной ÷еркви.

Minenko T. The renaissance of autocephalous Orthodox Church (the concept of archbishop Ilarion).
The author considers the principles and basic ideas of Archbishop Ilarion concerning the autocephalous status of Ukrainian Orthodox Church.

¬с≥ опубл≥кован≥ на сайт≥ матер≥али належать њх авторам. ћатер≥али розм≥щено виключно дл€ ознайомленн€.  оп≥юванн€ та використанн€ ≥нформац≥њ суворо заборонено.

 
< ѕопередн€   Ќаступна >
 
r13project.ru © 2018
—З–Є—В–∞—В—М –і–∞–ї–µ–µ

–Ъ—Г–њ–Є—В—М –і–Є–њ–ї–Њ–Љ –≤ –І–µ–ї—П–±–Є–љ—Б–Ї–µ

–Ъ—Г–њ–Є—В—М –і–Є–њ–ї–Њ–Љ –≤ –Ш–≤–∞–љ–Њ–≤–Њ